Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Після включення західноукраїнських земель до Української РСР Указом Президії Верховної Ради СРСР від 04 грудня 1939 року створено Ровенську область з центром у м. Ровно.
Народні суди м. Ровно розпочали роботу у 1940 році на підставі Закону СРСР «Про судоустрій СРСР, союзних і автономних республік» від 16 серпня 1938 року.
З початком Другої світової війни народні суди припинили діяльність, яку в подальшому було відновлено у 1944 році.
Народний суд І дільниці м. Ровно відновив свою роботу з квітня 1944 року.
Народний суд ІІ дільниці м. Ровно відновив свою роботу з липня 1944 року. Обидва народних суди знаходились в одному приміщенні за адресою: вул. Сталіна, 26, м. Ровно.
Штат народного суду у 1940-х роках складався з народних суддів, секретаря суду, секретарів судових засідань, судових виконавців, прибиральниці та курʼєра.
Відповідно до постанови РНК УРСР від 28 грудня 1944 року та виконкому Ровенської обласної ради депутатів трудящих від 24 січня 1945 року у м. Ровно було встановлено 4 дільниці народних судів.
До 1948 року судді призначалися виконкомами. З 1948 року обиралися трудящими на основі загального виборчого права строком на 3 роки та затверджувалися рішенням виконкому.
У грудні 1958 року Верховною Радою СРСР затверджено «Основи законодавства про судоустрій Союзу РСР, союзних і автономних республік», згідно з якими Верховна Рада УРСР 30 червня 1960 року ухвалила Закон «Про судоустрій Української РСР». На підставі останнього у м. Ровно були ліквідовані дільниці народних судів та створено єдиний міський Народний суд м. Ровно.
18 грудня 1960 року відбулися вибори Народного суду м. Ровно. Голова суду був затверджений рішенням міськвиконкому 19 грудня 1960 року.
Народний суд м. Ровно у 1960 році мав у своєму штаті 2 народних судді, 2 секретарі народного суду, 2 секретарі судового засідання, 2 судових виконавця та 1 діловода. З 1960 року судді обиралися строком на 5 років.
До складу народного суду, крім суддів, входили народні засідателі. Вони обиралися з числа громадян та брали участь у розгляді цивільних та кримінальних справ. Народні засідателі користувалися всіма правами судді та повинні були звітувати перед своїми виборцями.
05 червня 1981 року Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР «Про судоустрій України», згідно зі статтею 17 якого судами Української РСР були Верховний Суд Української РСР, обласні суди, Київський міський суд, районні (міські) народні суди.
У 1981 році також були прийняті Закони Української РСР «Про вибори районних (міських) народних суддів Української РСР» та «Про порядок відкликання народних суддів і народних засідателів районних (міських) народних судів Української РСР», якими врегульовувалися питання формування суддівського корпусу та участі громадян у здійсненні правосуддя.
В м. Ровно функціонував Ровенський міський народний суд.
Починаючи з 1985 року, у зв'язку з проголошенням у СРСР політики перебудови та гласності, розпочалися процеси поступового реформування правової системи.
Постановою Президії Верховної Ради Української РСР «Про сітку районних (міських) народних судів Української РСР та число народних суддів» від 30 квітня 1987 року було визначено кількість народних суддів по всій території Української РСР.
Важливим етапом розвитку судової системи став Закон СРСР «Про статус суддів в СРСР» від 04 серпня 1989 року, який визначив правовий статус суддів та розширив гарантії їх діяльності.
У 1990-х роках при Рівненському міському суді також перебували судові виконавці. На судових виконавців покладалося виконання рішень, ухвал і постанов по цивільних справах, виконання вироків, ухвал і постанов по кримінальних справах у частині майнових стягнень, а також інших рішень і постанов у передбачених законом випадках.
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, відповідно до Постанови Президії Верховної Ради України від 19 листопада 1992 року № 2799-ХII «Про мережу районних (міських) народних судів та число народних суддів» відповідно до статей 21 і 24 Закону Української РСР «Про судоустрій Української РСР» Президія Верховної Ради України постановила утворити Розівський районний народний суд Запорізької області з числом народних суддів - 3, Докучаєвський, Жданівський і Новогродівський міські народні суди Донецької області з числом народних суддів - по 3 в кожному, Ватутінський міський народний суд Черкаської області з числом народних суддів - 3, Синельниківський районний народний суд Дніпропетровської області з числом народних суддів - 2, Васильківський районний народний суд Київської області з числом народних суддів - 3, Дубенський районний народний суд Рівненської області з числом народних суддів - 2, Славутський районний народний суд Хмельницької області з числом народних суддів - 3, а всього утворити в Україні 730 народних судів, у тому числі: міських у містах обласного підпорядкування - 129, районних у містах республіканського і обласного підпорядкування - 120, районних - 481 згідно з додатком № 1.
Кількість народних суддів по кожному районному (міському) народному суду встановлювала Президія Верховної Ради УРСР за поданням Міністра юстиції Української РСР.
Структурна і штатна чисельність апарату Рівненського міського народного суду затверджувалася начальником Відділу юстиції виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів.
Штат народного суду в 1992-2002 роках складався з суддів, помічника голови суду, старшого секретаря, секретаря суду, секретарів судових засідань, консультанта, старшого судового виконавця, судових виконавців, судових розпорядників, стажиста, робітників (прибиральниця, курʼєр).
24 березня 1992 року Постановою Президії Верховної Ради України внесено зміни до Постанови Президії Верховної Ради Української РСР «Про сітку районних (міських) народних судів Української РСР та число народних суддів» та збільшено кількість народних суддів у Рівненському міському народному суді до 8 посад.
Відповідно до Постанови Президії Верховної Ради України № 2799-ХII від 19 листопада 1992 року «Про мережу районних (міських) народних судів України та число народних суддів» було збільшено кількість народних суддів у Рівненському міському народному суді до 12 посад.
24 лютого 1994 року до вказаного Закону було внесено зміни та змінено назву «народні суди» на «районні, місцеві суди», внаслідок чого змінилась і назва «Рівненський міський народний суд» на «Рівненський міський суд».
З 24 лютого 1994 року по 20 червня 2001 року судді районних (міських) судів обиралися відповідно Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими Радами народних депутатів строком на десять років. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, обиралися строком на 5 років.
Указом Президента України від 22 січня 1996 року «Про затвердження мережі та кількісного складу суддів районних (міських) судів України», відповідно до пункту 13 статті 24 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України», затверджено мережу та кількісний склад суддів Рівненського міського суду у кількості 12 посад.
Рівненський міський суд у 1997 році мав у своєму штаті 9 суддів, 1 помічника голови суду, 1 старшого секретаря суду, 1 старшого судового виконавця, 13 судових виконавців, 12 секретарів судових засідань, 1 судового розпорядника, 5 секретарів суду, 3 консультантів, 2 робітників, 1 стажиста. До складу суду, крім суддів, входили народні засідателі.
З 21 червня 2001 року судді обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на 5 років у порядку, встановленому законом.
Указом Президента України «Про Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів» від 20 серпня 2001 року, відповідно до пункту 23 статті 106 Конституції України, затверджено мережу та кількісний склад суддів Рівненського міського суду у кількості 23 посад.
22 жовтня 2002 року до Указу Президента України від 20 серпня 2001 року внесено зміни та зменшено кількісний склад суддів Рівненського міського суду до 20 посад.
08 серпня 2006 року до Указу Президента України від 20 серпня 2001 року внесено зміни та збільшено кількісний склад суддів Рівненського міського суду до 23 посад.
У звʼязку з прийняттям та набранням чинності 03 серпня 2010 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, кількість суддів у суді, відповідно до частини 4 статті 19 цього ж Закону, стала визначатися Державною судовою адміністрацією України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, з урахуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затверджених у Державному бюджеті України на утримання судів.
Указом Президента України від 20 травня 2011 року № 591/2011 «Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» затверджено нову мережу місцевих загальних судів, у тому числі з Рівненським міським судом Рівненської області. На підставі Указу Президента України від 20 травня 2011 року № 591/2011, Указ Президента України від 20 серпня 2001 № 641/2001 втратив чинність.
Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI, Державною судовою адміністрацією України наказом від 17 січня 2011 року № 11 «Про визначення кількості суддів у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим», визначено згідно з мережею місцевих судів кількісний склад суддів місцевих загальних судів, зокрема, Рівненського міського суду Рівненської області у кількості 24 суддів.
Згодом, Наказом Державної судової адміністрації України від 15 жовтня 2014 року № 133 «Про визначення кількості суддів у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим» визначено новий кількісний склад суддів місцевих загальних судів, зокрема, Рівненському міському суду Рівненської області у складі 25 суддів. Цим же Наказом від 15 жовтня 2014 року № 133, наказ Державної судової адміністрації України від 17 січня 2011 року № 11 визнано таким, що втратив чинність.
Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», внесено зміни до Конституції України, які набрали чинності 30 вересня 2016 року. Відповідно до статті 125 Конституції України в новій редакції, суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Відповідно до підпункту 6 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII. Відповідно до пункту 2 розділу XII «Перехідні та прикінцеві положення» цього ж Закону, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VI втратив чинність.
Відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, кількість суддів у суді стала визначати Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.
Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і рішення Вищої ради правосуддя від 27 липня 2017 року № 2274/0/15-17, Наказом Державної судової адміністрації України від 08 серпня 2017 року № 843 «Про визначення кількості суддів у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, міста Києва», визначено згідно з мережею місцевих загальних судів кількісний склад суддів місцевих загальних судів. При цьому штатну кількість суддів в Рівненському міському суді Рівненської області визначено 25 суддів. Цим же Наказом від 08 серпня 2017 року № 843, наказ Державної судової адміністрації України від 15 жовтня 2014 року № 133 визнано таким, що втратив чинність.
Відповідно до підпункту 6 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статті 19, частини 1 статті 21, пункту 40 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів», утворено Рівненський окружний суд - у місті Рівному та Рівненському районі Рівненської області із місцезнаходженням у місті Рівному шляхом реорганізації (злиття) Рівненського міського суду та Рівненського районного суду Рівненської області.
На виконання Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 451/2017, Наказом Державної судової адміністрації України від 06 вересня 2018 року № 450 «Про забезпечення виконання Указу Президента України від 29.12.2017 № 451», утворено комісії з реорганізації (злиття) місцевих загальних судів Рівненської області, у тому числі Рівненського міського суду Рівненської області. У звʼязку з цим з 11 вересня 2018 року по даний час Рівненський міський суд Рівненської області перебуває у процесі припинення юридичної особи.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого поширюється на відповідну територію.
Станом на сьогодні окружні суди, що були утворені відповідно до Указу Президента України від 29 грудня 2017 року № 451/2017 «Про реорганізацію місцевих загальних судів» не розпочали свою діяльність, в тому числі Рівненський окружний суд - у місті Рівному та Рівненському районі Рівненської області.
Отже, місцеві загальні суди, мережу та склад яких було затверджено Указом Президента України від 20 травня 2011 року № 591/2011 «Питання мережі місцевих загальних та апеляційних судів» (зі змінами), продовжують здійснювати повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого пощирюється на відповідну територію.
Відповідно до пункту 3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, до набрання чинності Законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у звʼязку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
За таких обставин, Рівненський міський суд Рівненської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджуватиметься на відповідну територію та до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у звʼязку з утворенням (ліквідацією) районів.
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Рівненський міський суд Рівненської області є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом, зокрема, розглядає цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.
*1930-ті роки, вул. Шкільна
*1930-ті роки
*весна-літо 1942 року
*1944 рік, руїни на вулиці Шкільній
*фото надані Василем Гудзієм.
_03_03.png)
