Апеляційний суд залишив без змін рішення Рівненського міського суду щодо встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини

Постановою Рівненського апеляційного суду від 29 вересня 2026 року залишено без змін рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2026 року у справі про визначення місця проживання малолітньої дитини та встановлення факту її самостійного виховання та утримання батьком.

Обставини справи

У вересні 2025 року батько дитини звернувся до Рівненського міського суду з позовом до матері, в якому просив встановити факт самостійного виховання та утримання сина, а також визначити його місце проживання разом із батьком.
За його твердженням, він фактично проживає із сином, забезпечує його утримання, виховання, навчання та розвиток, тоді як мати проживає окремо.
У лютому 2026 року мати подала заяву, в якій не заперечувала проти визначення місця проживання дитини з батьком.
Орган опіки та піклування визнав за доцільне визначити місце проживання дитини разом із батьком.
З матеріалів справи вбачається, що в житті дитини брали участь обоє батьків.
Крім того, матір сплачувала аліменти, і станом на 22 жовтня 2025 року заборгованості не було.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2026 року у задоволенні позову було відмовлено.

Суд виходив із того, що висновок органу опіки та піклування про доцільність визначення місця проживання дитини з батьком не є достатньо обґрунтованим, оскільки в ньому не зазначено, які саме найкращі інтереси дитини були враховані.
Суд також зазначив, що сама по собі відсутність заперечень матері не є достатньою підставою для визначення місця проживання дитини з батьком.
Також батьком не доведено, що його суб’єктивні батьківські права порушені, не визнані або оспорюються. На час ухвалення рішення фактичний спір щодо місця проживання дитини був відсутній.
Суд не встановив і обставин, які б свідчили про самоусунення матері від виконання батьківських обов’язків. Вона сплачувала аліменти, заборгованості не мала, а доказів позбавлення її батьківських прав матеріали справи не містили.

Апеляційний перегляд справи

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати.

Перевіривши доводи скарги та матеріали справи, Рівненський апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначила, що висновок органу опіки та піклування є необґрунтованим, а відсутність заперечень матері проти проживання дитини з батьком сама по собі не є достатньою підставою для задоволення позову.
Апеляційний суд також погодився з тим, що батько не надав переконливих та об’єктивних доказів порушення, невизнання чи оспорювання його батьківських прав.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б ставали підставою для скасування рішення, колегія суддів не виявила.
За результатами розгляду справи, Рівненський апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу представника позивача - залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 11 червня 2026 року - без змін.